Для захисту саду та городу від хвороб і шкідників сьогодні існує безліч сучасних препаратів. Вони різняться за вартістю, спектром дії, формою випуску та швидкістю впливу. Але поруч із новими засобами є ті, що десятиліттями доводять свою ефективність і тому залишаються незамінними. Серед таких перевірених препаратів — мідний та залізний купорос. Досвідчені садівники давно знають їхні можливості, а початківцям ці речовини часто незрозумілі. Нижче — детальне пояснення, для чого їх застосовують, у чому різниця між ними й які правила використання важливо враховувати.
Мідний купорос: властивості та призначення
Мідний купорос (сульфат міді, CuSO₄) — це світлі кристали різних відтінків синього, які добре розчиняються у воді. Препарат володіє сильними антисептичними властивостями та активно використовується у садівництві як контактний фунгіцид і мікродобриво.
Мідний купорос застосовують для:
профілактики та лікування парші, септоріозу, мониліозу, антракнозу, кучерявості та інших грибкових хвороб;
дезінфекції ґрунту;
передпосівної обробки насіння;
позакореневих підживлень;
захисту дерев’яних конструкцій від цвілі та грибка.
Найчастіше мідний купорос використовують для приготування бордоської рідини, де його поєднують із негашеним вапном, що нейтралізує агресивність міді.
Переваги мідного купоросу:
безпечний при правильній концентрації;
ефективно знищує спори грибів;
не викликає стійкості патогенів;
є джерелом міді як мікроелемента;
недорогий та доступний.
Схеми застосування
Весняна обробка: до набухання бруньок (початок березня), 1% розчин (100 г на 10 л). Для дерев із товстою корою — 3%.
Осіння обробка: проводять після листопаду перед морозами.
Дезінфекція ґрунту: 3–5% розчин раз на 3–5 років.
Обробка конструкцій: розчин тієї ж концентрації від цвілі та грибка.
Обробка коренів саджанців: занурення в 1% розчин на 3–5 хвилин.
Мідний купорос не змішують із фосфорорганічними інсектицидами та препаратами, що розкладаються в лужному середовищі.
Залізний купорос: коли та як застосовувати
Сульфат заліза (FeSO₄) — зеленуваті кристали, що володіють фунгіцидними властивостями та є ефективним мікродобривом, особливо на ґрунтах, де рослинам бракує заліза (хлороз).
Залізний купорос застосовують для:
профілактики та лікування грибкових хвороб: парші, гнилей, антракнозу, мильдью, мониліозу;
боротьби з мохом та лишайником на корі дерев;
усунення хлорозу;
дезінфекції ран і дупел дерев;
обробки деревини;
дезінфекції вигрібних ям та туалетів.
Переваги залізного купоросу:
широкий спектр дії;
невисока токсичність;
не накопичується у плодах;
ефективно ліквідовує мохи та лишайники;
доступна ціна.
Схеми застосування
Осіння обробка: після листопаду.
Для кісточкових (вишня, черешня, абрикос): 3% розчин (300 г на 10 л).
Для зерняткових (яблуня, груша): 4–5% розчин.
Від хлорозу: полив 1–1,5% розчином.
Позакореневі підживлення: 0,05–0,1% розчин.
Підвищення засвоюваності: додавання лимонної кислоти або гуматів.
Обробка ран дерев: 1% розчин.
Дезінфекція деревини: 10–15% розчин.
Важливо: препарат не використовують одночасно з мідним купоросом, бордоською рідиною або лужними засобами.